Поліпшена штукатурка
20 ноября 2013 г.
Поліпшена штукатурка
Поліпшена штукатурка виконується більш точно, ніж проста. Стіни, лузги і Усенко повинні бути строго вертикальні, стелі - горизонтальні. Середня загальна товщина штукатурного намета не повинна перевищувати 15 мм. Необхідно, щоб ширина внутрішніх укосів була однакова. Наноситься шар штукатурки слід перевіряти правилом, а нанесений грунт добре розрівнювати відповідно до вимог СНиП. На грунт наносять накривку, ретельно розрівнюючи, затираючи або загладжуючи її. Затірку виконують найчастіше вкруговую, рідше вразгонку. Так як поліпшена штукатурка вимагає більшої точності, її краще всього виконувати по маяках, влаштованим «під шнур». Підготовка поверхонь, послідовність нанесення шарів розчину, його розрівнювання і затирка такі ж, як при виконанні простій штукатурки.
Обробка внутрішніх швів між збірними елементами перекритій
Оброблення кутів Оброблення лінійкою. Кути тяг з вапняно-гіпсового розчину, насамперед, заповнюють цим же розчином, наносячи його штукатурною кельмою із сокола. Розчин не доводять до рівня тяги на 10...15мм і надають йому лопаткою приблизну форму тяги. Потім на цей розчин, наносять вапняне тісто з гіпсовим в'язким (білий розчин), але на 5мм вище витягнутої тяги. Дають можливість злегка схопитися цьому розчину й приступають до оброблення, тобто до зрізання зайво нанесеного розчину
Для оброблення застосовують лінійку довжиною 300...500мм із деревини будь-якої породи, але найчастіше сосни. Один кінець зрізують під кутом 45° і прибивають до нього заточений залозкукрізець, із твердої сталі так, щоб він був на одному рівні з низом лінійки. Дерев'яна частина повинна бути отфугована. Для більш точного зрізання розчину виготовляють більш довгу лінійку. Нижня частина може бути прямій або закругленої, що залежить від форми обломів
Оброблення ведуть так. Приставляють лінійку до якогось одному архітектурному облому раніше витягнутої тяги й рухають її ріжучою частиною вперед. Різець зрізує зайвий розчин по всім облому, надаючи йому потрібну форму (мал. 49, а). Обробивши один облом, приступають до іншого і т.д. Разделанный у такий спосіб кут має шорсткості, які усувають маленькими напівтертками й виправляють окремі місця отрезовкой. Лузг у куті між тягами повинен бути строго вертикальним. Форма разделанного кута повинна відповідати витягнутій тязі
Оброблення кутовими шаблонами (мал. 49, 6). Витягування проводиться звичайно по раніше навішених правилах. Дотягнутий кут, що не має потрібної чистоти, натирають маленькими напівтертками й виправляють отрезовкои.
Рис. 49. Оброблення кутів лінійкою (а), дотягивание кутовим шаблоном (б) і шаблони-напівтертки (в): 1 - для верхньої частини карниза, 2 - для середньої частини карниза, 3 - для нижньої частини карниза
Оброблення дерев'яним розбірним шаблоном, або шаблоном-полутерком. Для роботи виготовляють (столяри) кілька шаблонівополутерков: для нижньої частини, середини карниза й стелі (мал. 49, в). Кожний шаблон повинен бути за формою тяги, що витягається. Кінці шаблонуонапівтертка зрізують на "вус". До зрізаних сторін іноді прибивають сталеві профілі
Працюють шаблонами так. Спочатку накидають розчин у кут, приставляють до потрібної частини тяги шаблонлнапівтерток і просувають його вперед. Таким чином, оформляють одну, потім іншу сторону кута, підправляючи його лінійкою й отрезовкои.
Оброблення цементним легкими шаблонами. Цементні шаблони виготовляють так. Витягають відрізок Тяги полуторної, або подвійної довжини полозка шаблону. Зрізують торцеві сторони по обидва боки під кутом 45°. Великий карниз ділять на кілька частин для витягування кожної частини застосовують свій шаблон, ставлять по лініях розподілу рейкиобортики, приморожуючи їх. Усе покривають змащенням. Виготовляють із арматурного дроту каркас за формою тяги з однієї або двома ручками. Готовлять чисте цементне тісто або з додаванням у нього дуже дрібного піску (склад 1:1) і покривають їм тягу між бортиками товщиною до 5мм, вставляють каркас і наливають зверху цементний розчин складу 1:2 або 1:3 товщиною від 5 до 15мм. Розчин ретельно ущільнюють і вирівнюють, але каркас не повинен виступати з розчину. Приблизно через одну - три тижні шаблон знімають, виправляють окремі дефекти, змочують водою й витримують ще якийсь час. Таким чином, виконують інші частини шаблонів стяги.
Шаблонами кути обробляють так. Після виконання тяги в ґрунті й обробки її "на сдир" можна приступитися до оброблення. Готують звичайний сірий розчин, наносять його в кут і надають йому зразкову форму тяги так, щоб вона була нижче існуючої на 5...10мм. Потім готують білий розчин, наносять його, приставляють до витягнутої тяги шаблон і ведуть його вперед, щільно притискаючи. За два-три приймання кут повністю дотягають. Обробивши кут з одного боку, приступають до іншої. Якщо для оброблення кутів виготовлено три шаблони, то спочатку оброблення ведуть на стелі, потім у середині й після цього по стіні. Лузги й деякі неточності в кутах виправляють отрезовкои й напівтертками. Тягу, витягнуту сірим розчином, змочують, наносять накрывочный розчин і витягають звичайним шаблоном, виправляючи місця стикування розчину
Поліпшена штукатурка в уфе? - уфа - inler.ru
Виконання простої і поліпшеної штукатурки - ua.textreferat.com
Проста штукатурка, як зазначалося» складається з двох шарів: оббризку і ґрунту. Спочатку на підготовлену поверхню наносять шар оббризку більш жирним рідким розчином. Після часткового його затужавіння накидають густим і більш пісним розчином основний шар простої штукатурки— ґрунт і розрівнюють його соколом. Розчини наносять вручну або механізованим способом за допомогою спеціальних форсунок, які входять у комплект штукатурного агрегату або штукатурної станції. Затирати шар штукатурки можна також машинами СО-86, CO-112 тощо. Нижче розглянемо лише штукатурення поверхні вручну.
До початку роботи в приміщенні встановлюють поміст, на якому розміщують ящики з розчином, потрібний інструмент та пристрої, а також вимикають струм, якщо проводка під напругою. Працюючи на помості, штукатурять і начисто опоряджують спочатку стелю, а потім верхні частини стін до рівня помосту. Після цього його розбирають і штукатурять нижні частини стін, віконні та дверні укоси. Працювати слід тільки справним інструментом на справних риштуваннях і помості, виконуючи правила техніки безпеки під час роботи на висоті.
Якщо зовнішнього риштування немає, штукатурять зовнішні віконні укоси з обгородженого поручнями випускного риштування. Не можна штукатурити поверхні у сходових клітках з приставних драбин.
Штукатурний розчин можна накидати або намазувати на поверхню вручну. Розчин, що накидають, заходить у пори, щілини та інші нерівності поверхні, ущільнюється і добре зчіплюється з нею. Намазаний розчин значно гірше пристає до поверхні. Оббризк слід накидати, а не намазувати, щоб весь шар штукатурки міцно тримався на поверхні. Накидають його кельмою з сокола, кельмою або ковшем з ящика.
Для накидання розчину кельмою з сокола штукатур стає біля ящика і, спираючи на нього сокіл, який тримає в лівій руці, кельмою набирає розчин. Підходить до місця штукатурення, трохи нахиляє сокіл до стіни і різкими рухами кельми, яку він тримає в правій руці, перекидає весь розчин на поверхню (рис. 1). Кельмою слід працювати так, щоб розчин не спадав з неї і не відскакував від поверхні. Протяжність руху кельми, розмах та сила кидка залежать від відстані між поверхнею та рівнем плечей штукатура. Кидати розчин можна рухом кельми зліва направо або справа наліво.
Рис. 1. Накидання штукатурного розчину кельмою на стіну
Рис. 2. Накидання штукатурного розчину кельмою на стелю
Розчин на стелю накидають рухом від себе або через плече, а також рухом над собою. При цьому сокіл повинен бути під місцем накидання розчину, щоб розчин, який падає, потрапляв на нього (рис. 2).
Більш продуктивний спосіб накидання оббризку кельмою безпосередньо з ящика. З цією метою на робочому місці встановлюють ящик з розчином на такій відстані від обштукатурюваної поверхні, щоб рухом кельми від ящика до поверхні можна було накидати на неї розчин. Для цього замість звичайних ящиків краще застосовувати пересувні ящики невеликої місткості (рис. 3). Такий ящик можна піднімати або опускати на потрібну висоту. Для штукатурення стелі ящик розміщують під місцем, яке штукатурять.
При накиданні оббризку ковшем значно підвищується продуктивність праці і зменшуються втрати розчину. За один рух ковшем можна накинути на поверхню до 1,5 л розчину. Роботу виконують так. На відстані 1,0—1,2 м від стіни встановлюють ящик з розчином. Взявши в руку ківш, набирають у нього розчин, який сильним рухом накидають на поверхню (рис. 4) так, щоб на ній утворювався тонкий рівномірний шар. Накидати розчин можна правою або лівою рукою. Для роботи краще користуватись пересувними ящиками.
Рис. 3. Накидання штукатурного розчину кельмою безпосередньо з ящика
Рис. 4. Накидання штукатурного розчину ковшем з ящика
Нанесеного шару оббризну не згладжують штукатурними інструментами, а лише в деяких місцях з нього кельмою зчищають патьоки або грудки, що виступають. Після часткового затужавіння оббризку на нього наносять шар ґрунту за один або кілька прийомів. Проміжок часу, що повинен пройти між нанесенням оббризку і ґрунту, залежить від виду в'яжучого матеріалу, що входить до складу розчину, температури повітря, матеріалу поверхні, яку штукатурять, та від інших причин. Шар оббризку до нанесення на нього ґрунту витримують протягом: для цементних розчинів — 2—3 год; для цементно-вапняних— 6—12 год; для вапняно-гіпсових—15— 30 хв; для вапняних — 20—24 год.
Ґрунт можна накидати або намазувати на поверхню. Накидають ґрунт кельмою з сокола або ящика, а також ковшем з ящика так само, як і оббризк. Під час виконання простої штукатурки ґрунт на поверхню можна намазувати безпосередньо з сокола. Для цього користуються соколом і кельмою. Взявши сокіл у ліву руку, на нього кельмою набирають з ящика певну кількість розчину. Після цього приставляють сокіл під кутом до поверхні так, щоб один з його боків був на відстані 5—10 см від поверхні, а другий — на відстані, що дорівнює товщині шару ґрунту. Притиснувши цей бік сокола кельмою, його пересувають уздовж поверхні, поступово зменшуючи кут нахилу сокола (рис. 5, а). Під час намазування розчину на стіну сокіл пересувають знизу вгору, а при намазуванні на стелю — рухом на себе (рис. 5, б). Під час руху сокола розчин рівномірно намазується на поверхню.
Рис. 5. Намазування штукатурного розчину з сокола:
а — на стіну; б— на стелю
З цією самою метою замість сокола можна застосовувати півтерки завширшки 15—20 см. Спочатку на півтерок смугою накладають розчин. Взявши півтерок обома руками, притискують його до стіни і намазують розчин, як вказано вище.
Рис. 6. Затирання поверхні дерев'яною теркою
Відразу після накидання або намазування шару ґрунту його розрівнюють соколом так, щоб на поверхні не залишались глибокі борозни та смуги.
Коли шар ґрунту почне затвердівати, поверхню затирають дерев'яною теркою, пересуваючи її колоподібними рухами проти годинникової стрілки (рис. 6). У разі потреби поверхню змочують водою.
Виконання поліпшеної штукатурки
Поліпшена штукатурка складається з трьох шарів: оббризку, ґрунту і накривки. Оббризк наносять на поверхню.
Ґрунт накидають на поверхню кельмою або ковшем і відразу розрівнюють та ущільнюють півтерками чи правилом. При штукатуренні стін півтерок пересувають хвилеподібними рухами, спочатку знизу вгору, а потім справа наліво (рис. 7). На стелях півтерок пересувають рухом на себе. При цьому його треба тримати під кутом 10—15° до поверхні, домагаючись чистої І рівної 11 обробки. Якість розрівняного ґрунту періодично перевіряють контрольним правилом завдовжки 2 м, прикладаючи його до поверхи в різних напрямах.
Рис. 7 Розрівнювання ґрунту півтерком
Якщо на поверхні е нерівності, глибина яких більша за допустимі технічними умовами, їх закидають розчином, який знову зрівнюють півтерками. На місцях, що виступають, розчин зчищають. Коли ґрунт затужавіє, на нього наносять тонкий оздоблювальний шар — накривку. Для накривки застосовують рідкий розчин, який накидають на поверхню кельмою або ковшем і відразу розрівнюють півтерком. Як тільки накривка почне затвердівати, її затирають дерев'яною теркою, змочуючи у разі потреби поверхню водою. Замість дерев'яної терки для затирання штукатурки краще застосовувати терку, підбиту шаром повсті, яка не робить на поверхні подряпин.
Замість затирання накривного шару штукатурки його можна згладжувати гумовою теркою або сталевою гладилкою, що полегшує працю штукатура. При згладжуванні поверхні гладилку пересувають у двох взаємно перпендикулярних напрямах: спочатку у вертикальному, а потім у горизонтальному. Кожна нова смуга, що залишається за гладилкою, повинна перекривати попередню смугу на 1—2 см. Гладилку тримають з невеликим нахилом до поверхні. Після згладжування поверхня стає рівною, без помітних подряпин і грубої шорсткості.
[1] 2
завантажити реферат